Советы от Таро


Вразливість... Порада дня на 27 вересня


Поради Таро на кожен день


АВТОР: Алена Олешко
семейно-системный психотерапевт, Мастер Таро


Кожного дня ми занурюємо себе у світ. Кожного дня ми стикаємося з дуже різними речами і переживаємо дуже різний досвід. Ми чомусь вчимося, чомусь радіємо, щось долаємо, в чомусь зростаємо, щось любимо, чомусь говоримо “Ні”.

І кожного дня ми можемо стикатися з тим, що нас ранить. Що боляче потрапляє нам просто в серце.  

Бо таке життя. Бо навіть у троянд є шипи. Бо навіть у тому, що робить нас щасливими, може ховатися біль.

Прийміть сьогодні свою вразливість.

Прийміть те, що щось може вас ранити.

Прийміть те, що вас можуть ранити не лише грандіозні речі, події та вчинки, а й дрібниці…

Скажіть собі: “Так, я знаю про свою вразливість. Я знаю, що мене може ранити випадково сказане слово. Або погляд. Або навіть мовчання. Моя вразливість - це зворотний бік моєї відкритості, моєї довіри до світу. Якби не вона, я б весь час була в панцирі. Але я не в панцирі. Я жива. І мені може бути боляче. Я не вимагатиму від себе постійного “Зі мною все ок!”. Я буду чуйна до себе. Буду відгукуватися на свій біль. Але мине день, і я перегорну сторінку календаря. Я піду далі. І мій біль вщухне. І я про нього забуду. Як люди забувають про все…”

Дозвольте собі цю “недосконалість” - не тримати як боєць удари долі, не бути “стійким олов'яним солдатиком”, не терпіти і не перемагати.

Дозвольте собі погодитися з тим, що іноді вам буває боляче від того, що вас ранять.

І пам'ятайте, що “чим більший біль, тим більша любов”. Так казав Берт Хеллінгер. Повіримо йому сьогодні.

Легкого вам перегортання календаря!

З любов'ю до вас!


Сподобалося? ПОДІЛИСЯ З ДРУЗЯМИ



КОМЕНТАРІ
  1. Olga Dombrovskaya: 21 October 16 14:38
    Благодарю вас,повторяю как Мантру-лечу свою уязвимость,устала быть бойцом.Теперь живу с принятием Закона Причин и Следствий и женской нормальной ранимости и правом быть защищенной.Чувствуя Боль понимаешь безграничность Безусловной Любви.Спасибо,что вы есть
  2. Александра Решетилова: 27 September 16 11:10
    Чудесно. Я каждый раз себе это говорю, когда расстаюсь надолго с дорогими мне существами.и правда лучше реветь как крокодил и быть живой, чем застегиваться в панцире. Спасибо, Алена