Люди-Спалахи
АВТОР: Алена Олешко
Семейно-системный психотерапевт, Мастер Таро
Автор метода Эко-Дизайн Жизни
У Карлоса Кастанеди описана одна практика для воїна, займающегося сталкінгом. Вона називається перегляд. Для того, щоб здійснити перегляд, необхідно згадати всіх людей, з якими ти будь - коли спілкувався за все своє життя.
ВСІХ людей! За ВСЕ своє ЖИТТЯ!
Якщо тільки уявити, з якою кількістю людей ми стикаємось кожен день, скласти ці дні в неділі, місяці , роки… Сотні, тисячи облич.
З кимось ми знайомимося поверхнево, з кимось - приятелюємо.
З якимись людьми в нас зароджується чудо дружби.
З деякими ми якийсь час разом працюємо над проєктами.
Родичі, близькі, друзі, товариші, знайомі знайомих.
Знайомі знайомих, знайомих ...
Мільйони посмішок, слів, невисловлених думок, виконаних обіцянок, забутих прохань …
Тисячі дотиків, поглядів… Десятки тисяч зустрічей - радісних, нудних, цікавих, неприємних, душевних…
Як ти вважаєш, легко буде згадати все це? Від самого далекого дитинства до сьогодення? Скільки облич потонуло, розчинилось в глибоких водах памʼяті назавжди. Та так, що навіть не відновити, не згадати.
Але посеред цього людського візерунку є особливі люди.
Люди-Спалахи.
Настає момент, і в твоє життя входить така людина. Вона входить без стука. Вона просто зʼявляється, виникає з нівідкіля. І також йде в нікуди.
Але, коли йде, вона залишає слід. Яскравий та незабутній. Можуть минати роки, але вона час від часу виникає в твоєї свідомості і встає перед твоїм внутрішнім поглядом.
Такі люди не обовʼязково приходять в наше життя надовго. Це можуть бути короткі випадкові зустрічі, дивні перетинання, незрозумілі збіги. Ми опиняємося в одному місці в один і той же час. Іноді не надовго. Іноді надовго. Але скільки б не тривав цей час, він спливає. І знову наші дороги розходяться.
Але ці люди не зникають назавжди. Їхні образи продовжують жити в нас, постійно повторюючи "внутрішні зустрічі", про які ми можемо навіть нікому не розповідати.
Щось є таке в Людях-Спалахах, що потрапляє прицільно і глибоко прямо в нашу душу. Інколи слова, інколи - погляд, інколи - зовнішній вигляд, манера одягатися, інколи - усмішка чи вираз обличчя, інколи - всього лише одна фраза. Іноді - історія, яку вони ненароком розповідають. Так, до слова.
А потім, через деякий час, потрапляючи куди-небудь і вдихаючи запах глибокої осені, або ловлячи на собі погляд перехожого, або занурюючи руки в прохолодні струмені гірського джерела, ми раптом згадуємо цих людей. Так, вони так само, без стукоту, випливають із нашої пам'яті й відчиняють двері в наше "зараз".
На те вони й Спалахи.
Але зараз спробуй згадати їх навмисно. Ми трохи змінимо хід подій і будемо спеціально їх "запрошувати" в наше "зараз".
Скільки таких людей було в твоєму житті? Згадай їх і спробуй зловити серцевину того враження, яке вони справили на тебе.
Що було в них такого, що було у вашій зустрічі такого, що не дає змоги їм потонути і розчинитися в найглибшій темній воді твоєї пам'яті, злитися з сотнями інших людей, яких ти зустрічала в житті і які не залишили в ньому й сліду?
Згадай і спробуй зрозуміти - всі ці люди різні? Чи в них є щось спільне, щось, що об'єднує те враження, яке вони справляли на тебе?
Не копай глибоко. Іноді більш важливим і значущим є те, що лежить на поверхні. Точно знай - те, що так глибоко тебе зачепило, так чи інакше, виражалося і втілювалося в їхній манері триматися - говорити, дивитися, спілкуватися. Хоча, інколи бувають такі Люди-Спалахи, з якими ти не обмовилася й словом. Просто побачила їх неподалік, і деякий час могла спостерігати. Але те, що потрапляє в душу, обов'язково якось ними виражається.
Якщо у твоїх Людях-Спалахах є щось спільне, це може стати для тебе значущим повідомленням і приводом поміркувати на тему: "А що в мені так відгукується на такий типаж? Яка частина мене так завзято утримує їх на поверхні моєї пам'яті?" І, можливо, Люди-Спалахи розкажуть тобі щось цікаве про тебе саму.
А тепер, переверни ситуацію.
Уяви собі, що для когось у цьому світі ти виявилася такою людиною. Ти - Людина-Спалах, яка живе у світі іншої, можливо, давно забутої тобою людини.
Ти й знати не знаєш про це, ти ніколи цього не припускала. Але зараз припусти це.
Можливо саме зараз, коли ти читаєш ці рядки, десь у невизначеному місці нашої планети хтось, з ким ти зустрічалася колись, РАПТОВО згадав про тебе. І згадав не вперше.
Він або вона, не може пояснити (або навіть не замислюється про це), чому іноді твій образ спливає в його або її пам'яті. Ось і зараз сигнал автівки, або дзвінок телефону, або колір сукні жінки, що проходила повз, або запах кави знову оформив твій образ у чіткі і ясні обриси.
І, можливо, в чиїйсь голові навіть звучить твій голос.
Або сміх.
Або хтось згадує, як ти відкидала пасмо волосся з чола. Або як ти натягувала рукава светра на змерзлі руки.
Чи можеш ти собі уявити, скільки в тобі штрихів, нюансів, відтінків, які складаються в єдину мелодію образу. І цей образ міцно оселяється у світі іншої, часом, малознайомої тобі людини. Щоразу, спливаючи в чужій пам'яті, мелодія твого образу народжує особливий настрій.
Адже ти - Людина-Спалах.
І ті, для кого ти така, несуть у своїй душі особливе місце, яке відгукується на тебе, яке зберігає обриси унікальної і неповторної мелодії твого образу.
Зараз подивися на себе ніби збоку. Уяви, що ти - Людина-Спалах. Уяви і спробуй зловити, що ж у тобі може справити таке враження на іншого, що цей інший мимоволі буде тебе згадувати. Згадувати довгі роки. Часом, усе життя.
Спробуй назвати це словами. Або, хоча б, відчути, наблизитися до того, щоб це зрозуміти і сформулювати. Адже це і є ніщо інше, як Індивідуальність - яскрава, незрівнянна, унікальна і неповторна Індивідуальність.
Думаючи про це, постарайся відкинути всі стереотипи, які ти напевно звикла прикладати до свого образу. Спробуй подивитися на себе очима незнайомця, випадкового зустрічного, який нічого про тебе не знає. Він може ловити тільки те саме "магічне перше враження". І на декого воно - Спалах, що повертає твій образ знову і знову.
Спробуй відповісти на запитання: "Що ж у мені такого, що може так закарбовувати мій образ у пам'ять інших людей?" І, можливо, це запитання подарує тобі нові й цікаві роздуми про себе і про те, як можуть бачити тебе інші люди.
Уяви це, і весь тиждень будь Людиною-Спалахом. Для всіх, хто тебе оточує.
Усі ми - блукаючі в просторі хвилі. Іноді ми перетинаємося. Іноді зливаємося в одну хвилю. Іноді стикаємося і розбігаємося в різні боки.
Хтось залишається в нашій пам'яті. Комусь ми потрапляємо в заповітне місце душі. Але ці люди не зникають назавжди. Їхні образи продовжують жити в нас, постійно повторюючись.
Хтось залишається в нашій пам'яті. Комусь ми потрапляємо в заповітне місце душі. Про когось - забуваємо назавжди і безповоротно.
Але Люди-Спалахи - це послання світу нам про нас самих. І ти для когось - теж таке послання.
Нехай же воно буде прекрасним!
Ця стаття була написана 7 лютого 2014 року
• Дякуємо Свiтланi Сумкiної за переклад цієї статті українською
А також за щире посестринство з Колом Сезонів та красивий внесок у проект Сезони Душі
КОММЕНТАРИИ
-
Таня Орлова: 26 November 20 09:10"На человека нельзя произвести второе, более удачное, первое впечатление..." - как-то так...
-
Ирина Ященко: 25 November 20 17:01Спасибо. В моей жизни действительно были такие люди-Вспышки, но никогда не думала об этом относительно себя, тем более о их послании мира для меня.
-
Marina Usenko: 24 November 20 19:33Спасибо за яркую статью) Интересная идея, попробую
-
Marina Usenko: 24 November 20 19:33Спасибо за яркую статью) Интересная идея, попробую
-
Анна Кобылянская: 08 February 19 23:54Спасибо за статью! Удивляюсь в миллионный рах этой синхронности - как раз сегодня об этом думала: кто- то для нас, мы - для кого - то... в постоянном взаимодействии, взаимовлиянии, благодарности!
-
Александра Александра: 07 February 19 10:31Благодарю! Я люблю таких людей! Многие и меня такой считают! Приму ваш совет ,как руководство к действию,что бы как можно больше стало добра,мира,света и гармонии на нашей планете! Общение с вами и есть такая связь ,которая вспыхнула и продолжает разгораться...
-
Marina Usenko: 06 February 19 07:15Спасибо, Алена. Наверное, они вспыхивают, чтобы мы не пропустили важный поворот-перекресток.
-
Людмила Зеленская: 06 February 19 09:02Вчера меня посетила такая Вспышка!!! Я вспомнила свою одногруппницу по институту, в группе нас девушек было только двое и мне очень захотелось ее найти. Мы не виделись четверть века, она долгое время проживает в Италии. Сильная и неординарная личность!!! И Чудо!!! Я ее нашла!!! и что самое интересное она прилетает на следующей неделе и мы встретимся!!!!
-
Надежда Казанцева: 06 February 19 09:40Нахожусь в середине очереди в кассу, именно ко мне а не к тем кто последний подойдут и спросят за кем занимать очередь, потом вернуться и спросят а есть ли у меня ручка заполнить бланк ...сожусь в транспорт, отворачиваюсь от сидящего рядом ( это может быть хоть кто) обязательно начинают или рассказывать куда едут или что то спрашивать ...как будто на мне написано: поговорите со мной? Я- магнит? Вспышка? Всегда об этом задумывалась, что же всех ко мне притягивает? Родила в 38 лет вторую дочку, приходилось много ездить на разном транспорте, всегда рядом сидящие люди что нибудь давали моей дочке, и даже деньги, купите мороженное, по началу я сопротивлялась, потом перестала ...наверно этому есть объяснение у вас?
-
Саша Нуаро: 05 February 19 22:18Очень грустно отпускать таких людей вспышек... хотя понятно, что из миссия — сверкнуть кометой и оставить след в душе
-
Maryna Sharykina: 05 February 19 20:07Благодарю, Алена. Да в моей жизни были Вспышки... и знаю, что я тоже была и есть Вспышкой. Вы, Алена, Женщина Вспышка для меня.
-
Ольга Балюк : 05 February 19 22:05Вах, Очень чувственно! Спасибо, что напомнили мне обо мне!
-
Беспалая Катерина: 05 February 19 19:19Очень крутая статья!!!!!! Благодарю Вас сердечно!!!! Я увидела людей-спышек, которые были в моей жизни!!! И я увидела себя, человеком-вспышкой для других!! Это круто!!!!!
-
Ирина: 05 February 19 18:34БлагоДарю,Алёна! Невероятно душевная статья,впрочем,как и всё, что вы пишете!Погрузилась в приятные воспоминания о Людях-Вспышках в моей Жизни, и очень интересным оказался взгляд на себя со стороны!
-
Ирина: 05 February 19 18:34БлагоДарю,Алёна! Невероятно душевная статья,впрочем,как и всё, что вы пишете!Погрузилась в приятные воспоминания о Людях-Вспышках в моей Жизни, и очень интересным оказался взгляд на себя со стороны!
-
людмила полищук: 05 February 19 20:34для меня ваша статья, как подчёркиване определённой темі о себе. просто, я себя воспринимаю, что для др могу біть вспішкой, я єт то понимаю, чувствую, знаю , поєтому, поняла каждое ваше слово не потому, что хорошая, плохая и т.д. єто когда немного не как все... хотя в молодости говорила себе-- я имею право біть собой, я имею право проявлять себя, как я думаю... но єто же не для нашего "мудрого " воспитания, где надо біло біть как все, не спешить вісказіваться, помолчать и т.д. я работала на стомат. приёме, каждій для меня біл индивидуален, я сонастраивалась для каждого, я создавала каждому макс возможній комфорт в єтот момент, я єто понимала, создавала и они скучают , некоторіе, за мной. я біла вспішкой. для них. и когда пишу єти слова, я просто итожу, знаю, понимаю, что оставила след в жизни многих людей, которіе меня знали, хотя и не стала достаточно успешной в єтом жизни. примите всё, как написала, просто-- искренне...
-
Солнечная : 05 February 19 19:57Алёна, благодарю! Думала, что же объединяет тех Людей-Вспышек для меня. Пришла к выводу, что это Жажда Жизни, они так любят(любили) Жизнь, их в ней столько много этой Жизни, что невозможно оставаться спокойной или равнодушной рядом с ними! А про себя я не раз слышала, и сама это же понимаю, что я не такая как все. Я Странная. Для многих я именно такая - Странная Человек-Вспышка)). И это мне нравится!
-
Саша Нуаро: 05 February 19 22:19Очень в точку про жажду жизни!!
-
-
Александра Хорова: 05 February 19 17:56Девочки, БлагоДарю от всего сердца! Глубоко🧡, как впрочем всегда! Вы Люди вспышки🌟🌟🌟! Пошла в воспоминания тёплые и комфортные, яркие и запоминающиеся💫!
-
Daria : 05 February 19 17:53Такая невероятная, трогательная статья! До слез и особого состояния в душе 💕🙏
-
Cветлана Koроткевич: 16 August 18 08:55,,Ни когда не возможно изменить - Первое впячатление-,, Да, конечно после ты можешь дополнить,перекрасить.....Но ПЕРВОЕ ...оно же может быть и последним... Алёна,как и первая Ваша статья впячатлила, так и все последующие не перестают меня - впячатлять! И радовать тому ,что всему есть обьяснения и ты не просто так об этом задумываешься.БЛАГОДАРЮ за Ваши труды и разьяснения на тему ,,КТО Я,, !!!