Повисло на сонці

Хмара... Навскіс по ній -

Перелітні птахи.

Басе

Початок листопада. Листя, що обсипалося з голих дерев, килимом лежить під ногами. Птахи відлетіли. Почався сезон дощів, у якому вже явно відчувається подих зими, що наближається. У листопадові дні приємно сидіти на подушках біля великого, залитого дощем вікна, читати товсту книгу і гріти руки об чашку ароматного чаю.

Цей сезон - Сезон нових Викликів, які пропонує Вам життя. І непомітно для Вас, не завжди усвідомлено починається довгий процес попереднього підбиття підсумків. Вам необхідно озирнутися назад, охопити своє життя одним поглядом, зловити загальну перспективу, для вирішення одного найважливішого питання: "Чи можу я беззастережно погодитися з усім тим, що я бачу у своєму минулому - з перемогами, поразками, досягненнями, помилками, надбаннями, втратами у всій їхній повноті?"

Два попередніх сезони були підготовкою до цього питання. І якщо зараз Вам вдасться сказати всьому тому, що залишилося у Вас за плечима: "ТАК", це стане основою для повноцінного життя надалі. Якщо Ви можете сказати про свій пройдений шлях: "Це було "ні додати, ні відняти", страх смерті залишає Вас. Вам не потрібно занурюватися у жалі та розчарування, розуміючи, що виправити вже нічого не можна. Адже такі стани - найсильніша отрута, що заважає відчуттю повноти життя.

Сказавши "Так" своєму минулому Ви підходите до Вибору. І обираєте Ви ні що інше, як стиль життя, що підходить саме Вам. Ваш спосіб відчувати повноту і різноманітність життя, наповнюючи його індивідуальною якістю.

Цей Вибір дуже важкий для жінок нашої культури. Ми є продуктом певного типу соціального устрою, в якому людина пенсійного віку змушена або продовжувати працювати до останнього, щоб не бути викинутою за межі активного життя, або реалізувати себе в дуже обмежених сферах. Для жінок - це допомога дітям і турбота про онуків. Тисячі жінок відправлялися на дачні ділянки, вирощуючи полунички і малину для діток, забирали онуків у своїх дітей, які займалися активною кар'єрою. Так і протікало їхнє життя, в якому вони стверджували, що "онуків ми любимо більше, ніж дітей".

Але природні цикли диктують жінці зовсім інші Закони. У попередньому сезоні жінка пережила клімакс, чим і завершилася її роль матері і згас її материнський інстинкт. У цьому Сезоні більш природно не цікавитися дітьми, ніж цікавитися ними. Втрата інтересу до маленьких дітей, відсутність бажання проводити з ними цілі дні - природне явище в житті жінки. У Вашому організмі немає нічого, що підтримувало б цей інтерес. Якщо ж жінка стверджує, що вона не може жити без онуків, що вони є єдиним сенсом її життя - вона замінила сурогатом не знайдений нею самою справжній сенс її теперішнього життя. Так, безумовно, жінка любить своїх онуків. Але адекватною ця любов може бути на достатній відстані. Адже ні діти, ні онуки не зобов'язані заповнювати можливу порожнечу Вашого існування. Любити онуків більше за все інше - це найлінивіший спосіб життя на даному етапі. Ви самі повинні подбати про здобуття нового сенсу.

Цей новий сенс може бути здобутий у дбайливо облаштовуваному вами індивідуальному і унікальному стилі життя, в якому головним буде те, що Ви глибоко і щиро любите, чим по-справжньому захоплені.

Вам вже не потрібно відповідати соціальним стандартам і очікуванням Вашого оточення. Більше того, це шкідливо на даному етапі. Робіть тільки те, на що дійсно відгукується Ваша Душа. Ваше захоплення буде повним, якщо Ви не замкнетеся в собі, а будете шукати однодумців (або учнів), з якими ви можете це розділити. У цьому пошуку народжуватимуться нові ідеї та можливості, завдяки яким Ви будете у Життєвому Потоці. Адже це так красиво - віддати Світу те, що він у Вас вкладав довгий час, збагатити досвід інших людей, поділитися з ними своєю мудрістю. Це і буде тією Роботою, яку Вам належить виконати.

Завдання сезону:

Прийняти весь свій прожитий досвід як абсолютно задовільний.

Прийняти те, що смерть може прийти в будь-який момент.

Брати до уваги можливі захворювання і навчитися організовувати своє життя так, щоб ні якість, ні повнота життя не втрачалися.

Знайти діяльність або захоплення, яким Ви не можете не займатися - настільки воно Вас надихає і живить.

Що може допомогти:

Постійне тренування інтелекту - грайте в карти, шахи, вивчайте іноземні мови, отримайте нову освіту.

Зміна місця проживання - знайдіть те місце, в якому Вам дійсно добре і вирушайте жити туди. Не бійтеся відірватися від звичного місця.

Будь-яка творча діяльність з можливістю трансляції та демонстрації її продуктів.

Адекватна і регулярна фізична активність.

Робота, в якій Ви щасливі.

Коло Ваших шанувальників і послідовників, яких надихає те, що Ви робите.

НЕЗМІННЕ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ!!!!

Найбільш підходящі практики для цього віку:

Поглиблене вивчення філософських основ духовних учень.

Синтез різних тілесних практик, підібраних під Вашу фізичну реальність.

Вибір місця проживання поблизу Вашого індивідуального Місця Сили і створення свого способу комунікації з його енергією.

Створення обрядів і ритуалів у Вашій особистій інтерпретації.

Мистецтво Таро, як жіноча практика для здоров'я Душі

У цьому віці небагато жінок приходять навчатися мистецтву Таро. Просто тому, що їм здається, що вони і так багато знають про себе і про життя. А дарма. Саме в цьому віці Вам так необхідні нові враження і відчуття того, що Ви все ще можете дивуватися. А практика Таро здатна здивувати наймудрішу людину. Адже колода Таро так схожа на Вас у цьому віці. Укладений у маленькій посудині (колоди карт або Вашого тіла) величезний і безкінечний духовний світ. І в цьому віці Вам доступні абсолютно будь-які рівні володіння Таро. Тому, в цьому Сезоні практика Таро може стати для Вас чим завгодно - щоденним другом і порадником, грою, філософською системою, проведенням часу і справжнім Духовним Шляхом. Все залежатиме від того, в чому потребує Ваша Душа, до чого Ви відчуваєте непереборний потяг.

Пастки:

Жалі, розчарування у пройденому шляху.

Страх смерті.

Підміна сурогатами свого істинного Сенсу і Призначення.

Пасивність, лінь, депресії.

Бурчання, нудьга.

Спостереження своїх хвороб і розчинення в них.

Онуки.

Небажання бачити очевидне, відмова від сприйняття реальності.