Скажи своєму життю ТАК

Життя не можна відкласти
Я стала часто зустрічати в пабліку  такий вираз «синдром відкладеного життя». Йдеться про певне відкладання задоволень і радості на потім, коли щось важливе буде досягнуто або коли перешкоди будуть подолані. І якщо у попередніх поколінь ця ідея була пов'язана з труднощами і необхідністю «піднімати дітей», то у наших сучасників, швидше, з ідеєю про те, що це саме життя і радість від нього буде повнішою і яскравішою за наявності якихось досягнень, а отже поки що можна його притримати.
Життя – це енергія, що постійно циркулює в нашому тілі з моменту нашого зачаття і до тих пір, поки не стався наш останній видих. Його неможливо ні відкласти, ні законсервувати на потім. Життя відбувається з нами кожної миті, навіть уві сні. Можна суттєво змінити його якість, побачивши цей факт і давши йому місце.
Знайомі вам фрази: «Коли виплачу іпотеку», «Коли закінчу навчання», «Коли схудну», «Коли підросте дитина», «Коли отримаю посаду», «Коли вийду заміж», «Коли житиму окремо»…я зможу подорожувати, дозволити собі щось, радіти, розслабитися і таке інше.
Цими фразами ми штучно стискаємо потік життя, відмовляємося визнавати повноцінність нинішнього життєвого етапу, призначаємо його підготовкою до життя, чернеткою. І це неправда і самообман. У життя немає чернеток і репетицій. Кожен день унікальний, як сніжинка або відбиток пальця. Його не можна ні повернути, ні точно повторити, навіть коли станеться заповітне КОЛИ.

Куди тече потік
Якщо перетиснути садовий шланг, наприклад, то його або зірве з труби, або розірве. Але рамки нашого життя більш гнучкі й природні. Всесвіт до нас добрий і чуйний. Не хочеш повноти життя – твій вибір. Уявіть, що на шляху у гірського струмка поклали камінь. Що станеться? Вода знайде інші шляхи. Як це про наше життя, якщо ми намагаємося його притримати до тих пір, коли виконається наша умова? Подієвий ряд життя починає нас обходити. Цікаві, яскраві, наповнюючі, щасливі події починають відбуватися навколо нас, але не з нами. У нашому житті, призначеному чернеткою, все поступово затихає і згасає. Під каменем стає темно і сиро. Там оселяються ті види живності і рослин, які це люблять.

Коли станеться КОЛИ
А тепер уявіть, що ви в цьому приглушеному стані все ж дібралися до заповітної точки КОЛИ. Камінь відкинули, але струмок вже проклав собі інше русло, рослини, що люблять світло, загинули, а мох і мокриці бояться сонця. Що ви відчуваєте? Радість? Як би не так – спустошення, стрес, розгубленість. Друзі, на яких не було часу, вже не дуже кличуть, тіло підвтомилося, стосунки посіріли, і в цілому незрозуміло, що робити з часом, що утворився, для радості й задоволень. Всьому цьому доведеться заново вчитися, і є ризик взяти на себе нове «коли я…»

Практика святкування життя
Якщо ви виявили себе в «чорновому» варіанті життя – не штовхайте себе і не лякайтеся. Життя завжди повертається в ті простори, де йому дали місце. Пам'ятайте, його неможливо зупинити, тільки перенаправити.
Для початку визнайте, що кожен ваш вдих – це вибір жити. Вдихаючи, ви впускаєте в себе життя, а видихаючи – віддаєте йому частинку себе.
Починайте помаленьку дивитися на свою повсякденність як на виняткове, єдине у своєму роді свято сьогоднішнього дня.
Запитайте себе, якби сьогодні у мене було свято, то
Як би я сервірувала сніданок?
Що одягла б на роботу?
Як дивилася б на інших людей?
Що говорила б домашнім?
Яку музику б увімкнула?
Як змінила б свій розпорядок дня?
Як провела б вечір?
Робіть ці маленькі невитратні за часом і фінансами дії, які допоможуть відчути особливість кожного дня. Можете навіть внести час на них у свій щоденник.
А ввечері запитуйте себе:
Як я сьогодні святкувала життя?
І можливо ви всього на хвилину довше насолоджувалися гарним виглядом або спеціально змінили маршрут, щоб пройти повз квіткового магазину і помилуватися новим оформленням вітрини, зібрали букет з осіннього листя або поклали гарну скатертину на стіл до вечері, підвісили чашку кави в кав'ярні або вибралися на чай до подруги, яку давно не бачили.

Одна маленька усвідомлена дія, спрямована на визнання життя, дасть вам відчути, що ви живете набіло.
Чернеток у життя не буває. Живіть ЖИТТЯ, і воно тече через вас, а не повз вас.