Алхімія Таємних Стежок

ЦЕ траплялося з кожною по-різному.

Хтось, прокинувшись вранці, не впізнав себе в жінці з потухлими очима в дзеркалі.

Хтось помітив «ефект сірого фону», коли всі події та речі, які раніше радували й робили життя яскравим, стали блідими й вицвілими.

Хтось виявив, що за сімейною вечерею нестерпно хочеться взяти смартфон і поринути в гортання яскравої стрічки улюбленої соціальної мережі, переконуючи себе, що там важливі новини.

Я, наприклад, виявила в шафі «сукні, що плачуть». Вони висіли, куплені в пориві якоїсь надії на зміни. Ті самі зустрічі й зміни все не траплялися, а кожен погляд на сукні змушував серце стискатися від незрозумілої туги.  

Успішні в звичному розумінні цього слова - достаток, сім'я, кар'єра, подорожі й навіть спорт - загалом усі були здорові, і життя не було переповнене проблемами й важкими випробуваннями.

Ми читали книжки, ходили в ресторани й театри, відпочивали в гарних готелях, і… зовсім не почувалися щасливими.

Можливо, ви теж знаєте це відчуття, коли все й цінне, і нестерпне водночас, коли щиро поважаєш і цінуєш колег та партнерів, але хочеш опинитися від них на протилежному полюсі, коли хочеш усе кинути й піти, але важливо зберегти звичний рівень комфорту й достатку.

З цим почуттям намагаються впоратися по-різному – заїдають, активно омолоджуються, шалено подорожують або женуться за новими досягненнями в кар'єрі.

Не допомагає.

Сум і апатія захоплюють усе нові ділянки життя. А головне, зовсім незрозуміло, що не так. І найчастіша гіпотеза, що виникає у жінок, звиклих до успіхів і досягнень – я не в порядку, я «зламалася».

У мене для вас важливе повідомлення: «Ви в порядку!» 

Так намагається змусити себе почути наша Первозданна жіноча душа.

Колись ми попросили її почекати зі своїми потребами, бо нам потрібно було досягати успіху. Розуміння ж успіху та методи його досягнення були прописані в правилах чоловічого світу.

Їх писали чоловіки.

Вони й не могли інакше. Це правила, що працюють для них. Щоб досягти успіху, користуючись цими правилами, довелося відмовитися від деяких жіночих потреб. І це вони зараз нагадують про себе. Жіночі правила успіху нам належить написати разом. 

Екодизайн успіху саме про це, про успіх зі смаком щастя й у злагоді з потребами жіночої душі.

Не лякайтеся, будь ласка. Тут не буде нічого ні про боротьбу з чоловічим світом, ні про «надихати чоловіків» або «присвятити себе сім'ї».

У цьому немає нічого поганого, але це лише варіанти можливостей, а не норма для всіх.

Тут буде про те, щоб чути себе, відгукуватися на свої особисті місячні й сонячні цикли, захоплюватися своїми особливостями, знаходити свої унікальні дари, поважати свої потреби й створювати у своєму житті простори для їх задоволення. 

Відкрию секрет: найменша, але регулярно ігнорована потреба, може врешті-решт пофарбувати сірим усе ваше успішне життя.

Не вірите? Давайте проведемо мисленний експеримент. 

Згадайте, як ви колись сильно вдарилися об щось пальцем ноги або порізалися, будь-яку дрібну побутову травму, які траплялися з кожною.

Дозвольте собі на кілька секунд поринути знову в ту ситуацію. 

Отже, де ваша увага? Куди спрямовані всі ваші прагнення?

Так – на цю травму й біль від неї.

Чи пам'ятаєте ви, що у вас чудовий зір, прекрасне травлення, здорове серце й не болять зуби? Ні, хоча робота всіх цих систем життєво важлива й дуже цінна для здоров'я. 

Точно так само працює й біль від незадоволених потреб. Різниця в тому, що немає запам'ятовуваної події. Цих забутих під дощем ведмедиків і зайчиків важко виявити. Але якоюсь частиною нашої душі ми пам'ятаємо про них постійно.

Перший крок у бік екодизайну свого успіху – побачити, не відвернутися й визнати: Щось не так! Щастя не відчуваю.

Це нелегко. Маска Успішного успіху могла вже міцно приклеїтися до обличчя, її не просто зняти, щоб подивитися у свої сумні очі. Однак, усі ваші попередні досягнення говорять про те, що сміливості й рішучості вам не позичати. Просто будьте дбайливі. Маска не погана й не хороша. Вона - інструмент. Вона була вам корисна, і ви звикли до неї.

Зробіть це тілесно.

Сядьте перед дзеркалом.

Розітріть долоні до жару.

Піднесіть їх до обличчя.

І уявіть, як ви звертаєтеся до своєї маски Успіху.

Подякуйте їй за допомогу й захист і попросіть полежати поки осторонь.

Дозвольте собі відчути, як маска пом'якшує від тепла рук.

Проведіть руками від чола до підборіддя, уявляючи, що стягуєте маску вниз.

Акуратно покладіть її вбік і подивіться собі в очі.

Просто скажіть «Я тебе бачу».

Побудьте пару хвилин із собою, слухаючи своє дихання.

Покладіть руку на груди й скажіть «Я з тобою».

Знову розітріть руки й прогладьте обличчя від підборіддя до волосся. Усміхніться собі. 

Другий крок – розбудити свою Внутрішню Мисливицю й пустити її по сліду. 

Ця наша внутрішня сутність, чутка, дика, жива зможе вистежити, винюхати давно зарослу стежку до себе.

Випустіть її на полювання з питанням «Де, в яких просторах мого життя, я себе зраджую?».

Повірте, вона принесе вам відповідь.

А далі просто дозвольте собі помічати знаки від світу. Це можуть бути дзвінки, пропозиції, фрази на рекламних щитах, випадково почуті уривки розмов, події, сни, люди, спогади про забуті мрії. Ви впізнаєте свій знак по тілесному відгуку або по спалаху усвідомлення. 

Далі починається подорож із багатьох кроків. 

Ніхто не скаже, скільки їх буде на вашій стежці, та й сама стежка буде з'являтися тільки під ногами того, хто йде. При цьому, з моменту початку полювання життя вже не буде сірим. Кожна дія набуде нового сенсу, можливо, зрозумілого поки що тільки вам, але від цього не менш кличного. Це той випадок, коли шлях і є ціль, особливо якщо це шлях до себе.

Кар'єра, сім'я, успіх можуть бути з ароматом щастя. На жаль, або на щастя, універсального рецепта не існує, його потрібно скласти самій, як парфумери й алхіміки створюють індивідуальні композиції й еліксири.

Найкращий час почати - зараз, коли ви читаєте ці рядки.

Ви стільки вже змогли у своєму житті, що точно зможете зробити це для себе. У вас будуть підказки від тих, хто вже знайшов свою стежку й цілий круг Сезонів Душі, коло однодумниць-шукачок. Дозвольте своїй мисливиці почути шелест трави під їхніми ногами. Кожна йде в свій бік, але всі до однієї мети - подарувати світові себе наповнену