Ти - це Історія про...

Народитися, дихати, сміятися, жити… Жити глибоко, жити дзвінко, з почуттям, з поривами і пристрастями.... Їсти вишні влітку, збирати каштани восени, ловити губами сніжинки взимку… А навесні, навесні торкатися руками набряклих бруньок і відкривати серце першому теплу…

Жити, закохуватися, цілуватися, цілуватися вперше, цілуватися в сотий раз, пити каву вранці, слухаючи шум вулиць… Вірити всім серцем, що все пропало, що нічого змінити не можна… Вірити всім серцем, що все попереду, і завтра буде тільки краще…

Змішувати фарби нічного міста, сидіти на краю прибою, вмирати від щастя під бурштиновими соснами, нестися в машині, висунувши руку з вікна…

Народжувати дітей, ховати близьких, прощатися назавжди, кохати навіки…  

Плакати голосно, схлипуючи і витираючи сльози з обличчя зворотним боком долоні… Засинати міцно, наплакавшись як дитина, не думаючи про те, що буде завтра… Прокинутися завтра, забувши про вчорашні сльози, посміхаючись ранковому сонцю і лінуватися до полудня під ковдрою як у “найсекретнішому місці казкової країни”...

Довго дивитися на зорі, довго дивитися на квіти, довго дивитися на дорогу, що йде вдалину… Думати про людей, просити про допомогу, любити друзів, забувати… Забувати мільйони миттєвостей щастя і болю… Летіти назустріч новому щастю, влітати в новий біль… Щоб потім більшу частину цього розчинити в лілових водах забуття…

Чекати, коли розквітнуть липи… Чекати, коли розквітнуть хризантеми… Чекати світло-сумних листопадових дощів… А потім знову чекати цвітіння лип або тюльпанів….

Говорити багато важливих слів, мовчати про неспівмірне, писати листи собі на лавандовому папері… Боятися так, що стаєш сміливою і безстрашною… Дивитися в дзеркало і думати “хто ти?”... Розчиняти почуття в музиці серпневої ночі… Втрачати орієнтири і знаходити себе, забувати про себе, нестися собі назустріч…

І сміятися! Сміятися як дихати, як жити, як “кожен день” і “просто так”...

Дійти до кохання довгою звивистою дорогою… Дійти до віри, піднявшись у гори і наповнивши себе свіжістю повітря гірських вершин…. Дійти до перемоги швидко і легко… І все залишити, від усього піти…

Писати чиєсь ім'я в зошиті, малювати дитяче сонечко на піску, випускати сновидіння в реальність і бачити втілення мрії кожен день…

І раптом зрозуміти так ясно, так кришталево: я не є я, я і життя - це просто історія. І цю історію можна запакувати в довгий роман зі складними поворотами, з безліччю героїв, з нудними сторінками і захопливими сюжетами… А можна помістити в коротке і лаконічне оповідання, картинку-образ, метафору і навіть епітафію… Але не це важливо, а важливо те, що кожен день - це послання світу, це фрагмент історії, що створює саму себе:

“Я - історія, яка створює саму себе…  Я - папір, перо, слова і розділові знаки… Я - новий відкритий документ у лептопі, чисте біле поле, на якому одна за одною виникають літери… Я - сюжет, автор, персонаж і читач… Я - тотальність життя і тотальність оповідання себе… Я змішуюся з іншими історіями, переплітаюся і врастаю в них, а вони врастають у мене… Я колись почалася, і колись завершуся, як і все в цьому світі. Але мій слід залишиться в інших історіях, і так я продовжуся. Я - історія, і це сильно змінює справу! Це дар свободи і шанс на диво. На диво кожного дня. На раптовість і спонтанність. На можливість обирати новий сюжет. І тільки всередині мене народжується рішення, ким мені бути: драмою, пригодою, трагедією чи фарсом.. Насмішкою над жорстоким світом, або піснею слави його красі!”

Шелест історій наповнює світ. Вони доходять до нас, торкаються наших сердець, залишають нас байдужими, або викликають обурення. Всі ми - історії. І ти, хто зараз читає цей текст, теж Історія, що створює саму себе. Ти тотальна у своїй творчості. Ти для когось неймовірно цікава, а для когось нестерпно нудна. Ти для когось повна загадок і таємниць, а хтось бачить твій сюжет на кілька розділів вперед. І тільки ти можеш вирішувати, чим наповнювати порожні поки сторінки: якими словами, якими образами, якими персонажами і героями.

Ти - тотальність життя вдих за вдихом. Ти - зміна сезонів, спільність дня і ночі, нерозривність правди і вигадки! І сьогодні ти - історія про кохання, а завтра, може, станеш історією про перемогу, а післязавтра… О як же багато того, про що ти можеш бути!

І як тільки ти це розумієш, ти отримуєш у руки магію неймовірної сили! Ти можеш зупинитися, подивитися на себе-Історію і сказати: “Сьогодні я Історія про.... Але настане момент, і я обов'язково стану Історією про… І в неї поміститься весь потік мого життя - всі мої посмішки і сльози, всі мої сказані слова і мимовільні думки, всі мої вчинки і мрії, всі сонячні зайчики, зловлені мною на світанку, всі мої “так”, “дякую”, “не прощу”, “кохаю”...  Я - та Історія, якою я захочу бути”

І в цей самий момент “чудеса кожен день” заповнять твоє життя до країв. І діти будуть сміятися тобі вслід. І кожен порив вітру буде змінювати напрямок руху. І яскраві фарби твоїх забутих снів проривуться в твоє життя і заповнять собою повсякденність.

Ні, ти не будеш весела кожну хвилину свого життя. Ти будеш цілісна і безперервна. Ти будеш самим життям. Ти будеш своїм тілом, своїми почуттями, своїм досвідом, своєю пам'яттю, своїми думками, і водночас чимось значно більшим, ніж все це! Це і є Життєтворчість, це і є “тут і зараз”, це і є прийняття, це і є знайдене Призначення. Це і є життя.

P.S. Якщо ти зловила це послання, якщо воно відгукнулося в ритмі твого серця, твори магію прямо зараз. Напиши в коментарі до цього тексту: “Сьогодні я Історія про… Але настане день і я обов'язково стану Історією про…” І нехай Історія твого життя відгукується піснею в серцях інших людей і прикрашає собою світ!