Драма Внутрішньої Дитини. Хто отримує вигоду

Мене попросили написати текст про Внутрішню Дитину. Зізнаюся, завдання не просте. Не тому, що я мало знаю цю тему. Навпаки. Вона мені дуже добре знайома. Але те, що я думаю про "хороводи" навколо неї, яких зараз незліченна кількість, буде сильно не збігатися із загальноприйнятим поглядом, з потоком і трендом, який заполонив "ефір".

Останні рік-півтора не буває дня, щоб у просторах інтернету на мене не "випало" хоча б одне повідомлення (оголошення, есе, тренінг, семінар, вебінар, воркшоп) з Внутрішньою Дитиною в назві. Зазвичай ця Дитина травмована або поранена. Вона несе в собі "біль", "травму дитинства", "темну любов, що не досягає мами". Ще вона "скута", "несвободна", "затиснута" і нещасна. А також "недолюблена" в якомусь певному віці. Пам'ятаєте яскравий заголовок "Ми залишаємося в тому віці, в якому нас недолюбили", який гуляв по інтернету, збираючи лайки, репости і душерозривні коментарі.

Це все, і багато інших бід, які переносить нескінченно страждаюча Внутрішня Дитина, не дає величезній кількості здорових, бадьорих і дорослих людей відчувати щастя і жити повним життям. А, отже, бідолаху потрібно постійно зцілювати, "долюблювати" і звільняти.

Тема Внутрішньої Дитини перетворилася на натоптану мозоль. А мозоль, як відомо, штука неприємна. Вона доставляє дискомфорт і болить. В результаті більшість людей вже в курсі, що якщо їхнє життя нещасливе, то справа, в першу чергу, в тому, що їхня Внутрішня Дитина травмована і недолюблена.

"Але ж це ж правда", - може вигукнути хтось. Частково, так.

Так, у багатьох з нас бувають складнощі з Внутрішньою Дитиною. Але ж не тільки нею вичерпується вся наша особистість! Крім Внутрішньої Дитини в нас існує багато інших персонажів. І де, скажіть мені, натхненні й емоційно насичені тексти про дбайливого Внутрішнього Батька? Де статті про променистого Дорослого, про щастя і задоволення бути дорослим? Де сотні, тисячі і десятки тисяч репостів цих текстів? Якось мені складно уявити текст з назвою "Зцілення внутрішнього Дорослого. П'ять порад для щасливого життя". Такі тексти є, вони існують (у нас на сайті точно). Але щось я не бачу їхньої яскравої популярності.

Внутрішні Діти заполонили все. Саме Внутрішніх Дітей потрібно рятувати, доглядати і плекати! Їм ніхто не може скласти конкуренцію - ні дбайливі й підтримуючі Внутрішні Батьки, ні відповідальні й ефективні Дорослі. Навіть якось нудно читати ці назви, чи не так? Ось Поранена Дитина - це так. До неї додаються "неправильні батьки", з якими потрібно "розірвати зв'язок", яких потрібно прощати, відпускати, "переформатовувати" спогади про те, як вони дітей не цінували, відкидали, карали, і іншими способами травмували. Лідирують у цьому тренді мами, але татам теж знаходиться місце.

Це, як кажуть "торкає".

Я навіть не буду ставити питання "Чому це відбувається". Через мою нелюбов до цього питання, і через те, що на нього можна дати нескінченну безліч відповідей. Що, як правило, ні до чого ефективного не призводить. Просто дає заспокійливе на деякий час пояснення.

Я хочу поміркувати на тему "Навіщо це відбувається?". Навіщо розкручуються ці "пляски" з Внутрішньою Дитиною. І хто є вигодонабувачем у цій темі.

Таких вигодонабувачів декілька.

Перший вигодонабувач - система.

Я називаю системою всілякі інститути управління людьми - державу, ЗМІ, глобальну торговельну мережу. Системі потрібні навіювані й інфантильні люди. Ті, які відчувають себе несвободними і безпорадними. Ті, яких легко налякати і змусити відчувати свою неспроможність.

Я не прихильник теорії змови. І не фантазую на тему, що десь сидить "таємний уряд", який дає наказ: "А ну-бо, побільше текстів про поранену Внутрішню Дитину! Люди будуть почуватися безпорадними". Я думаю, що система підхоплює ті тенденції, які допомагають їй бути ефективною і сильною. А якщо величезна кількість людей вірить у те, що їхня Внутрішня Дитина - найважливіша їхня частина, що вона нещасна і травмована, ось вам і армія неспроможних і безпорадних людей.

Другий вигодонабувач - споживачі.

Тобто, самі читачі цих текстів, опусів і есе. Самі відвідувачі вебінарів, семінарів і тренінгів з визволення Внутрішньої Дитини. Яка вигода? Самовиправдання. Знаходження залізобетонного пояснення всієї своєї емоційної, в першу чергу, неспроможності і незрілості, а часом і розпущеності, теорією Великої Травми і Недолюбленості. Мені стільки разів доводилося це чути - "його недолюбили, ну що з нього взяти!" Ось вона, дозвільна фраза, яка допомагає дуже багатьом залишати все як є і не допускати у своє життя зростання і зміни. Це допомагає багатьом виправдовувати свою схильність до позиції Жертви, якій усі винні - мами-тата, чоловіки-дружини, діти, сусіди, держава, світ. "А чого ж ви хотіли! У мене Внутрішня Дитина поранена. Вона травмована. І поки вона не зціліється (за допомогою чиєїсь любові, чарівного тренінгу, психолога-психотерапевта) не варто від мене нічого чекати. Мене потрібно розуміти, приймати і допомагати мені в усьому". І можна йти читати далі про біди Внутрішньої Дитини і про те, яким прекрасним буде життя, коли її травми загояться. Можна сходити ще на один-другий тренінг. Відвідати майстер-клас. Поїхати на фестиваль практик. І мати можливість у будь-який момент сказати: "Я вже все пройшла, я вже все це знаю. Тільки нічого не допомагає. Все одно моя Внутрішня Дитина страждає"

Третій вигодонабувач - суб'єкти ринку психологічних послуг.

Так, психологи і психотерапевти. А ще різні гуру, які зрозуміли "тему" і теж часто співають пісні пораненим Внутрішнім Дітям. І ось тут виникає найцікавіша комбінація.  

По-перше, дохід у представників цього ринку в середньому дуже скромний. Через ставлення суспільства до цих професій (нічого складного? сидять слухають і кажуть "ага", так кожен може; вони повинні робити добро, значить повинні працювати безкоштовно, в кращому разі за "дуже дешево").

По-друге, у багатьох психологів, психотерапевтів і духовних майстрів дуже складні й суперечливі стосунки з темою грошей. Адже вони самі - продукт нашої культури. Вони самі роздираються міфом про те, що вони "повинні робити добро майже безкоштовно". І думка про те, що вони продають свої послуги для них забарвлена масою емоцій. Не завжди приємних. Але їсти хочеться, хоча вони й не наважуються озвучувати ціни за свої послуги, які були б адекватні витраченим ними грошам, часу, зусиллям і ресурсам для освоєння цих дуже складних і енерговитратних професій. Такі ціни, які були б адекватні їхньому рівню кваліфікації і ступеню відповідальності за процес. Звідси багато з них дуже, скажімо так, скромні в грошовому вираженні.

Отримуючи від клієнта 3-7 доларів за годину своєї роботи, як ви думаєте, чи буде фахівець з такою оплатою зацікавлений у тому, щоб клієнт "одужував"? Свідомо, звичайно, так! Але одужання буде означати завершення контракту. І кінець 3-7 доларів за годину. Що в цьому випадку вигідніше? Якомога довше продовжувати "зцілення". І ось тут тема Внутрішньої Дитини і її образ на безпочуттєвих батьків - благодатний ґрунт. Завжди знайдеться ще одна травма. Завжди виявиться ще один ранячий досвід. Завжди може з'явитися хтось, хто потрапить у "непережитий" спогад…

І тоді виникає таємний контракт, внутрішня змова між клієнтом і фахівцем. І вони разом, долаючи труднощі, зцілюють Внутрішню Дитину. Але проблема в тому, що Внутрішня Дитина - це сутність, яка назавжди залишається дитиною. Істотою інфантильною і несамостійною. І неважливо, які емоції вона переживає. Так що процес має багато шансів стати довгограючим і практично нескінченним.

Тому, перш ніж робити висновки про себе і своє життя, або приймати рішення, починайте думати. Правда в цьому випадку Внутрішньої дитини недостатньо. Потрібен хороший розвинений Дорослий. Дитина - істота почуттів і емоційних уподобань. Думати - не її завдання і місія. Дорослий - істота усвідомленості і доцільності. Але й йому потрібна допомога і напрямок у тому, що для вас корисно, що шкідливо. А це вже завдання Внутрішнього Батька. Того, який дбає про ваше благополуччя. І ці двоє можуть дати вам кілька важливих порад.

- Коли ви читаєте тексти про