Чи потрібна Леді домробітниця? Їжа як духовна практика

У 2005 році мені довелося проводити тренінг для однієї компанії, в якій працюють тільки жінки. Тренінг був виїзний і проходив у прекрасному місці - Херсонських плавнях. Вузькі й звивисті протоки, дерева, що схиляються до води, білосніжні та рожеві водяні лілії, зграї птахів і шовкові трави на островах. Краса - дуже жіночна й чарівна - випромінювалася цими місцями.

Наша жіноча група переправлялася на човнах у напрямку обраного заздалегідь острова, і жінки зривали водяні лілії та вплітали їх у волосся.

Увечері, коли наш табір уже був розбитий, місцеві підвезли нам великий кошик свіжої риби. І кілька таких же великих кошиків з овочами. Хто бував на Херсонщині, розуміє, що таке справжні херсонські овочі!

Настав час варити юшку. І ось зграйка налаканих жінок зібралася навколо кошика з рибою. Вони поглядали на рибу, на свій манікюр, знову на рибу. На їхніх обличчях блукала неприхована огида. І тільки 3-4 жінки з майже 30 почали спритно готувати рибу для майбутньої юшки. Решта з явним полегшенням відправилися гуляти серед диких маслин, милуючись заходом.

Після багато хто з них говорили, що це було дуже неприємно і навіть принизливо пропонувати їм чистити рибу. Адже вони - справжні леді, у яких манікюр і ніжна шкіра на руках. І взагалі, це не те заняття, на яке вони розраховували, вирушаючи на цей тренінг. Вони збиралися працювати над собою, дізнаватися про себе щось нове й корисне, підвищувати свої лідерські якості та відчути командний дух. А тут - риба. Фі!

Багато хто з них щиро вірили в те, що якщо позичити велику суму грошей і купити на них норкову шубку, то цей магічний акт точно призведе до того, що вони розбагатіють і досягнуть успіху. Адже для того, щоб стати багатою й успішною справжньою леді потрібно виглядати, як багата й успішна справжня леді. І неважливо, що норкова шубка буде зберігатися в шафі, набитій старими речами. Неважливо, що добиратися в ній до офісу потрібно на переповненому громадському транспорті. Неважливо, що борг за шубку доведеться віддавати кілька років. Це ж магія справжньої леді!

Деякі з них мріяли про те, як їхнє життя стане таким, як вони задумали. І що у них обов'язково буде домробітниця. І тоді я у них запитувала: “У тебе величезна квартира? Твій робочий графік завантажений з раннього ранку до пізньої ночі? У тебе крім роботи й дому багато громадських обов'язків?” і отримувала негативні відповіді: “Ні, квартира 40 квадратних метрів. Ні, у мене вільний графік, це принцип нашої компанії. Ні, у мене взагалі немає громадських обов'язків”. “А навіщо ж тобі домробітниця?”, - запитувала я. “Щоб не мити унітаз! Адже я не можу бути справжньою леді, якщо мию унітаз. Це ж очевидно!”

Тоді я думала, що це все - сліди й компенсація радянського дитинства та юності. Коли багатьом здавалося, що достатньо кількох явних атрибутів - і все, ти в шоколаді! Я думала, що це споріднене мріям Старої з казки “Золота Рибка”. Але зараз мені здається, що питання значно глибше зачіпає нашу Первозданну душу, ніж це може здатися на перший погляд.

Зараз безліч жінок перебуває в пошуку й відкритті своєї жіночності. Вони витрачають на це багато грошей - тренінги, ретрити, виїзні інтенсиви, шаманські практики, посвячення та передачі слов'янських богинь, духовні подорожі до Індії і багато чого ще. Вони практикують, відчувають, усвідомлюють, отримують ініціації. Вони наповнюють своє життя і свій світ новими переконаннями, які незабаром стають догмами. Вони намагаються виправити чоловіків, матерів, дітей, для того, щоб вони не заважали їм бути справжніми жінками (або справжніми леді)..

І такі жінки можуть йти в медитацію в незатишній і запиленій квартирі, яка сумує за прибиранням вже кілька тижнів. Але ж не до цього ж! Медитація важливіша! Вони можуть заскакувати в супермаркет після роботи, щоб схопити трохи ковбаски та готовий салатик. Адже шкода ж витрачати час на приготування їжі, потрібно практикувати жіночі практики!

Я знала майстрів духовних практик, з домів яких хотілося негайно втекти, тому що там було дуже брудно. А приготована ними їжа викликала масу побоювань щодо її свіжості та їстівності.

Я знала цілительок та екстрасенсів, що несуть іншим жінкам чистоту й визволення, поруч з якими неприємно було перебувати через їхню неохайність і різкий запах несвіжого одягу.

І всі вони дружно й хором закликають жінок: “Шукайте своє призначення. І пам'ятайте, що ви не знайдете його в побуті. Занурюйтеся в потік жіночності, досліджуйте свою карму, зверніться до своєї Душі! Не зациклюйтеся на матеріальному, на побутовому”

Таким чином відбувається щось дуже небезпечне. Не важливо, яким закликам слідує жінка - прагненню до успіху, яке ми умовно назвемо “Бути справжньою Леді”, або прагненню до якоїсь заоблачної жіночності, яку ми умовно назвемо “Бути справжньою Жінкою” - але і в тому і в іншому випадку вона дивовижно схожими способами відчужується від своєї Первозданної Душі, від свого коріння, від контакту зі стихією Землі, Матерією.

Це відбувається так само й тому, що сучасний світ своєю швидкістю та інформаційним перевантаженням звів девіз “FAST” у загальне правило. І все разом призводить до того, що наша повсякденність, наші пробудження та засинання, наша турбота про дім, наша возня на кухні - все це стає таким незначним, таким надто профанним, таким бездуховним. Це стає тягарем і прикрою необхідністю. А з цього складається велика частина нашого життя! В якому ми стаємо нещасними. Тому що нам не хочеться перебувати в “побутовусі”. Нам хочеться блиску, або іскристої жіночої магії.

І мало кому з жінок спадає на думку, що коли вона прибирається в домі, або садить “город” на балконі, або роздумує про новий декор ванної кімнати, або освоює новий рецепт, вона насправді займається дуже тонкими й глибокими духовними жіночими практиками. Безкоштовно!!

Хочете спробувати робити це усвідомлено, розуміючи, які давні архетипи стоять за кожною нашою дією? Ви можете спробувати це прямо з сьогоднішнього дня!

Їжа як духовна практика

Їжа - це те, з чим ми стикаємося кожного дня. Як мінімум один раз на день ми повинні їсти. Цього вимагає наш організм.

Для жінки має значення не тільки прийом їжі. Не менш важливим для неї є приготування їжі.

Архетип, що стоїть за цією давньою дією дуже значний. Це архетип Трансформації, Перетворення!

Ось ми бачимо кошик з гарними овочами. В ньому буряк, морква, цибуля, картопля, томати, перець, капуста. А через півтори-дві години все це перетворюється на ароматний, смачний і неймовірно гарний борщ! Адже диво, чи не так!

Кожного разу, коли ви підходите до плити, ви вступаєте в контакт з цією потужною енергією - енергією перетворення. Це - алхімія! Це мистецтво! І ви це відчуєте в ту ж мить, як тільки подивитеся на цей процес саме так.

Уявіть, що кожного разу, коли ви заходите на свою кухню, ви робите крок до найдавнішої жіночої магії. Адже до архетипу Перетворення приєднується так само архетип Турботи - турботи про себе і свої потреби, турботи про своїх коханих. А слідом за ним проглядається архетип Безпеки - все на місці, мені ніщо не загрожує, я і мої близькі ситі й задоволені. І услід за ним сяє відблиском архетип Радості - радості кожного дня! Адже прийом їжі - це те, що ми будемо робити до самої смерті. А значить це - нескінченне джерело задоволення.

Що ми можемо зробити для того, щоб зробити їжу як духовну практику більш усвідомленою і наблизитися за допомогою цієї щоденної дії до своєї Первозданної Душі?

Чотири прості правила

Перше Правило

З завтрашнього дня прийміть рішення відмовитися від придбання готової їжі в магазинах.

Це дуже спокусливо - дорогою додому захопити щось готове. Адже так багато інших більш важливих і потрібних занять, ніж приготування їжі. Тим більше, що можливостей “схопити готове” зараз предостатньо!

Просто припиніть купувати вже приготовану їжу - салати, рагу, відбивні, сирні маси, тістечка - все, що було приготовано не вами. Скажіть собі: “З цього дня я буду їсти те, що приготую сама. Я не хочу відмовляти собі в такій доступній жіночій магії!”

Друге правило

Частіше купуйте на ринку, ніж у магазинах і супермаркетах. Радійте тому, що в нас ще зберіглася (і я сподіваюся ще довго збережеться) культура справжнього базару, де є тітоньки, що торгують молоком від своїх корів, де можна з усіма перезнайомитися і купувати фрукти та овочі для соку, точно знаючи, де вони вирощені, і що вони точно не оброблені жодною отрутою. Повірте, вже в багатьох країнах немає такої розкоші через так звані “стандарти безпеки”. У Канаді, наприклад, для того, щоб купити цільне молоко, потрібно стати “співвласником” корови. Тому що фермерам заборонено продавати непастеризоване молоко - це порушення закону. Нещодавно одна моя знайома, що збирається переїхати до Америки, сказала: “Одне мене турбує - де ж я буду купувати домашній сирок?” На що я їй відповіла: “Ніде, люба. Просто про нього забудь.”

Витрачайте час на те, щоб дізнаватися тих людей, у яких ви купуєте продукти. Знаходьте свої місця, де ви будете купувати овочі, або молоко, або м'яso, або фрукти. Це можуть бути різні місця і різні люди. Так, це займе більше часу. Але ж ви робите це для себе! Так ви доторкаєтеся до архетипу Турботи.

Третє Правило

Кожного тижня освоюйте новий рецепт. Якої завгодно страви. Довіряйте собі в цьому. Ваші тіло і душа підкажуть вам самі, в чому ви потребуєте в даний момент найбільше. Просто гортайте кулінарні книги, або хороші кулінарні сайти. Або обмінюйтеся рецептами з подругами. Важливо, щоб кожні 7 днів ви доторкалися до таїнства нового Перетворення. Так ви з'єднуєтеся з архетипом Трансформації.

Четверте Правило

Коли будете готові, відмовтеся від купівлі продукту, який прийнято купувати приготованим. Що це може бути? Що завгодно! Хліб, кефір, йогурт, сир, борошно, суміші спецій, сир, бекон, буженина, томатні соуси. Все, що завгодно!

Але повторюю - для початку відмовитися потрібно тільки від одного продукту. Просто подумайте, що всі ті продукти, які традиційно купуються приготованими, раніше робили в домашніх умовах. Все!

Виберіть один продукт і скажіть: “З цього дня я буду готувати це сама. Тисячі жінок робили це до мене. У мені живе пам'ять про це вміння!” Так ви доторкнетеся до свого коріння і найглибинніших шарів своєї Первозданної Душі!

Останні кілька років все більше оформлюється ідея, яку я б назвала “Концепцією Еко-Життя”. У Новій Зеландії існує проект, в якому людей спеціальні експерти навчають обробляти город, який би міг прогодувати їхню сім'ю. І величезна кількість новозеландців у це залучені. У Канаді, зокрема у Ванкувері, мером міста ініційовані “громадські городи” прямо в даунтауні. Гуляючи повз міської Арт-Галереї можна помилуватися грядками з буряком.

Люди від'їжджають у природні місця і створюють так звані еко-поселення, де вирощують абсолютно все для свого харчування.

Як і в будь-якому новому напрямку, в цій темі теж виникають викривлення і надмірності. Я, наприклад, дуже люблю свою кухню, оснащену розумними машинами. І мені подобається молоти корицю за допомогою спеціального електричного млинка і збивати вершкове масло за допомогою кухонного процесора. Мені не подобається ідея “дикого повернення до витоків”, яка передбачає повну відмову від усіх технічних благ. Так, мені здається, шануючи традиції, ми виказуємо неповагу світу сьогоднішньому, з усіма його різноманітними контекстами.

Але хто нам заважає привнести Живу Їжу, яка приготована нами з найсвіжіших продуктів з натхненням і задоволенням в кожен день нашого такого сучасного, такого насиченого і інтенсивного життя! Адже справжня Леді Джулія Чайлд могла дати фору кому завгодно на кухні! А наша первозданна Жіночність кожен раз буде себе вдячно проявляти, коли ми чаклуємо над новою стравою!

Так, і пам'ятайте, що вас безсоромно обманюють, коли переконують у тому, що найкращі кухарі - це чоловіки. Це ще один міф патріархальної культури. Чоловікам у будь-якій діяльності було простіше прославитися. І відсоток відомих кухарів-чоловіків нікчемний у порівнянні із загальною кількістю чоловіків.

А ось жінки! Згадайте зараз усіх своїх тітоньок, бабусь і маму. І я впевнена, що або про всіх, або про більшість з них ви зможете сміливо сказати - вона готувала приголомшливо!

Практикуйте їжу як духовну практику!

І нехай ваше життя буде смачним!