"Завжди" і "Ніколи". Як ми прирікаємо себе на безвихідь

Чи знайоме вам відчуття безвиході? Як би ви його описали? На що воно схоже у вашому світі? На глухий кут, з якого немає виходу? А може на заплутаний лабіринт, яким петляєш нескінченно довго і нескінченно безнадійно. Або на відчуття безсилля десь у районі сонячного сплетіння. Або на павутиння подій, у якому так легко заплутатися і застрягти.

Це щільний стан безжиттєво сірого кольору. Він дружить з найтемнішим передсвітанковим фрагментом ночі. Коли стукає у скронях текст, що набирається на механічній друкарській машинці: “Нічого не можу зробити. Нічого не можу змінити…”

І схожий цей стан на напружене драматичне кіно.

Але бувають ще нудні нескінченні серіали. І тоді безвихідь вбирається в інші шати. Вона схожа на занудну мелодію, яка оселилася в мозку і прокручується в тисячний раз. Вона народжує відчуття приреченості, якій уже давно сказано “Так”. І якщо підслухати текст цієї мелодії, то ми почуємо: “А чого, власне, напружуватися і метушитися. Я вже старалася. І намагалася. Але все відбувається по колу. І ні на що неможливо вплинути...”

Іноді хочеться вирватися з цієї безвиході. На протесті. На бунті. На раптом виниклій вірі в те, що можна ж щось змінити, можна ж якось по-іншому! І рішучість дарує той самий “світло в кінці тунелю”, що вказує вихід з липкої безвиході. Здійснюються вчинки, трапляється якийсь чудовий тренінг, попадається не менш чудова книга. Все ставало зрозуміло, ясно і залишається зробити тільки кілька простих кроків….

Але ось минає час, і сіра безвихідь знову тут як тут. Ви просто буденно й звично виявляєте себе в ній. Ніби яскрава повітряна куля непомітно спустила все повітря. І перетворилася на м'ятий клаптик, маленьку ганчірочку.

І якби ви тільки знали заповітний секрет того, як ви творите цей стан безвиході. Творите самі. Подекуди, навіть не знаючи про це. Ви б дуже здивувалися і сказали: “Ні, цього не може бути! Ніколи!”

Тому що цей секрет такий простий.

Тому що він такий незамисловатий.

Такий “не чарівний” і “не чудесний”, що просто неможливо повірити в те, що саме він створює не тільки наш стан безвиході, а й багато іншого.

Кожен з нас володіє чудовим інструментом, чарівною паличкою. Цей інструмент створює світи. Він наповнює наше життя щастям, або... Він відкриває нам неймовірні можливості, або...

Чарівною паличкою ми креслимо контур нашої долі, який поступово наповнюється фарбами - яскравими і різнокольоровими, або нудними і монотонними.

Ви всі володієте цим чудовим інструментом. Але не завжди пам'ятаєте про це. А іноді навіть і не знаєте, що у ваших руках - чарівна паличка, яка створює ваш світ!

І цей інструмент - ваше мовлення. Слова, які ви вимовляєте щодня. Бесіди, які ви ведете з близькими, друзями, приятелями, випадковими знайомими. З ким завгодно.

Кожного разу, коли ваші думки складаються в слова… Кожного разу, коли ви починаєте щось говорити… У кожну з цих мить відбувається диво творіння. “Спочатку було Слово”.

Усе ваше повсякденне мовлення - це чарівний інструмент, за допомогою якого ви створюєте свій світ і, зрештою, свою долю.

У східних релігіях (ведах і буддизмі) мовленню приділяють величезну увагу. Тому що мовлення - це енергія, яку ми посилаємо у світ.

І індуїсти, і буддисти вірять у те, що наші слова визначають нашу карму. Тільки ось як вони визначають, про це докладно не розповідають. Зазвичай говорять лише про шкоду поганих думок і критики на адресу інших людей. А також про користь вдячності і добрих слів.

Але далеко не тільки цим визначається “кармічна” роль нашого повсякденного мовлення.

У словах, які ми вимовляємо, криється секрет створення нами своєї долі, свого життєвого сценарію.

Саме за допомогою слів ви творите свій стан безвиході.

Знаючи кілька важливих секретів, ви зможете створювати зовсім інші стани. І попрощаєтеся з безвиходдю, замінивши її тим, чим забажаєте.

Слова, які створюють безвихідь.

Знайомтеся, ось вони, творці безвиході і “вбивці” можливостей: “Завжди” і “Ніколи”. Якщо ці “герої” є звичними для вашого мовлення, то напевно час від часу вас підстерігає сіре драматичне кіно.   

“Я завжди (постійно) спізнююся”

“Мені завжди трапляються безвідповідальні чоловіки”

“Я завжди опиняюся одна, коли мені так потрібна допомога інших!”

“Я завжди тільки те й роблю, що всіх рятую”

“Знову мене звільнили. Зі мною завжди це відбувається!”

“Мене завжди кидають”

“І цей мені зрадив. Ну чому зі мною завжди це трапляється!”

“Я завжди так сильно переживаю перед виступом (презентацією, співбесідою, зустріччю, побаченням….)

Або:

“Я ніколи не зможу цього зробити (їздити на велосипеді, відправляти імейли, водити машину, писати вірші, вести за собою людей…)

“Я ніколи не була щаслива”

“Ніколи я не зустрічала порядних чоловіків”

“Я ніколи не злюся на людей”

“Я ніколи не прошу про допомогу”

“Мені ніколи не щастить! На мені все закінчується!”

Здавалося б - звичайні фрази. Ми їх чуємо від інших, вимовляємо самі. Вони написані в книгах і звучать у фільмах.

Але саме вони роблять свою темну роботу:

звужують можливості, відсікають варіанти вибору і повільно й поступово створюють стан безвиході.

Мало того. Кожна така фраза - це послання світові! Це повідомлення про те, до чого ви готові.

“Я завжди зустрічаю безвідповідальних чоловіків”, - кажете ви. “Ок, - відповідає світ, - завжди, так завжди”. І програма не тільки запущена, а й підтверджена. Після кілька разів вимовленої подібної фрази ваше сприйняття звично вишукує і з успіхом виявляє саме “безвідповідальних чоловіків”. Інші стають для вас просто не видні! Їх немає у вашому персональному світі і у вашій особистій п'єсі Життя.

У більшості випадків слова “Завжди” і “Ніколи” є брехнею. Є дуже невеликий список речей, до яких ми можемо їх застосувати.

“Після дня завжди настає ніч”, “Після зими завжди приходить весна”, “Люди завжди вмирають”, “Ніколи сонце не світить вночі”, “Ніколи захід не закінчується настанням ранку”, “Ніколи жінка не народить папугу”. Продовжіть цей список самі.

У всіх інших випадках “Завжди” і “Ніколи” створюють узагальнення-пастки, в які ми самі потрапляємо. Вживаючи у своєму мовленні ці два слова, ми обманюємо себе, інших і світ. І ось, як за помахом чарівної палички, ми виявляємо себе в тій самій безвиході, з якої немає виходу і не видно “світла в кінці тунелю”

І ви можете пройти сотні прекрасних тренінгів, прочитати мільйони мудрих фраз, прийняти дюжину правильних рішень. Але якщо ви не очистите мовлення від цих двох слів, ваш стан безвиході підстерігатиме вас знову і знову.

Практика очищення мовлення

Попрощайтеся зі словами “Завжди” і “Ніколи”

Перше:

Напишіть свій власний список слів, якими ви можете їх замінити. Наприклад, замість “завжди” ви можете говорити “іноді”, “буває так”, “кілька разів”. Порівняйте:

“Я завжди зустрічаю безвідповідальних чоловіків”

І

“Іноді я зустрічаю безвідповідальних чоловіків”, або “Кілька разів я зустрічала безвідповідальних чоловіків”, або “Буває так, що я зустрічала безвідповідальних чоловіків”

Відчуваєте різницю? Безвиході і приреченості, як і не бувало! І ви не брешете. Ви говорите правду про деякі фрагменти свого досвіду.

Друге:

Кожного ранку укладайте з собою контракт. “Сьогодні я буду уважна до свого мовлення. Я буду помічати ті моменти, коли збираюся сказати “завжди”, або “Ніколи”. І коли я це помічу, я замінюю їх на будь-які інші слова з мого списку.

Перші кілька днів будуть найскладнішими. Але через два-три тижні це увійде в звичку. І ви поступово розстанетеся з цими словами, а разом з ними і з безвиходдю!

Третє:

Пам'ятайте, що у великих починаннях (а практика очищення мовлення - це дуже велике починання), нам складно обійтися без сторонньої допомоги. Запросіть “допомогу друга”. Домовтеся з людиною, з якою ви спілкуєтеся щодня - з чоловіком, подругою, дитиною. Нехай кожного разу, коли ви будете вживати слова “завжди” і “ніколи”, ваш помічник повідомляє вам про це. По-перше, це дуже весело. По-друге, зі сторонньою допомогою ви значно швидше звикнете до нової практики.

Четверте:

Вірте в себе! Dont give up! Продовжуйте наполегливо відстежувати себе, навіть якщо вам здається, що НІКОЛИ ви очистите своє мовлення повністю! Пам'ятайте, що результат досягається постійною практикою і щоденними зусиллями. Не чекайте його миттєво. Спробуйте зловити задоволення від самого процесу. І хто знає, можливо, увійшовши в смак, вам захочеться дізнатися ще кілька магічних секретів про те, як своїми словами ви творите свої Світи!

Колись, дуже давно, я здобула свободу, коли дізналася про те, як слова, що вимовляються нами щодня, створюють наш настрій, програмують наш життєвий сценарій, і врешті-решт - нашу долю. З того часу минуло багато років. Поступово і з любов'ю я очищала своє мовлення, як садівник, що доглядає за своїм садом. Це змінило моє життя. Це стало освоєним інструментом і чудовою чарівною паличкою. І я точно знаю, що якщо вийшло у мене, якщо вийшло у багатьох моїх клієнтів, то обов'язково вийде і у вас!

Чудових вам відкриттів!