2 закони Благодійності. Духовна практика для багатих!

Останні кілька років я часто замислювалася про благодійність. Мене цікавила її природа і те, чому в деяких випадках, стикаючись з цією темою, я відчуваю найсвітліші почуття та щире захоплення й повагу до людей, які безкорисливо роблять добрі справи, прикрашаючи ними життя інших людей і світ загалом. А в інших випадках я відчуваю зовсім інші почуття - здивування, жалість, провину, обурення.

Так що ж таке благодійність? Відповідь напрошується сама собою - це надання безкорисливої допомоги тим, хто її потребує. Здавалося б, що може бути зрозумілішим і простішим, і озброєні цим очевидним знанням, тисячі людей, спочатку керовані притаманним кожній нормальній людині альтруїзмом, кидаються робити добрі справи. І дуже швидко потрапляють у дві класичні пастки.

У першу з них, я впевнена, і ви потрапляли не раз. Щоб зрозуміти, чи так це, дайте мені відповідь на пару простих запитань. Що керує вами, коли, виходячи з магазину з пакетом смаколиків і натрапляючи поглядом на жалюгідну старенькю біля дверей з простягнутою рукою, ви автоматично дістаєте гроші? Чи стискалося ваше серце, коли у вашій стрічці на фейсбуці з'являлося фото нещасного песика, якому терміново потрібні гроші на операцію, і ви, як мінімум, ділилися цим фото на своїй сторінці, закликаючи всіх допомогти, хто чим може? Чи давали ви гроші жебракам біля церкви, хоча ви не є глибоко віруючою людиною, що регулярно відвідує службу? Чи жертвували ви гроші на лікування невідомих вам дітей, живучи на невелику зарплату і так і не встигнувши перевірити, чи існують вони насправді? Чи відчували ви полегшення після того, як робили це?

Тоді змушена вас засмутити. Це не благодійність і добре серце, а задоволення тіньових сторін вашої особистості та слабкі нерви.

Тому що перший закон благодійності звучить так. "Основною рисою благодійності є добровільний вибір виду, часу і місця, а також змісту допомоги".

А в усіх цих випадках ви не обирали. Вас просто спіймали на почутті жалю, провини, страху. І з благодійністю ці почуття ніяк не поєднуються.

І якщо ви альтруїстичні і хочете робити справді благі справи, насамперед убезпечте себе від цієї пастки. Найкращим способом для цього можуть стати будь-які практики, що підвищують вашу усвідомленість. Знання своїх тіньових сторін, звичних пасток, того, на що ви купуєтеся, за що і за скільки готові продатися, які психологічні потреби прагнете задовольнити. Все це ви зобов'язані знати про себе, щоб ваша благодійність була чистою і справді приносила добро.

І тоді благодійність стане вашою духовною практикою, що веде Вас до багатства Душі. І сходинкою до того, щоб не потрапити в другу пастку, розставлену на шляху всіх щирих альтруїстів.

І тут вступає в силу другий закон благодійності, який проголошує: "Ми можемо бути благодійниками лише в тій сфері, в якій самі не відчуваємо потреби". І це справжня правда. Тільки досягнувши достатку в чомусь, ми маємо право і можливість віддавати. Щиро, нічого не очікуючи натомість. Тому що знаємо, що наш ресурс не буде вичерпаний і ми самі не станемо нужденними. І тих, хто не знає цього закону, підстерігає друга пастка. І це - невірно обрана сфера, в якій ви можете виявляти альтруїзм.

Запам'ятайте, з точки зору законів світу, ви маєте право на благодійність лише в тій сфері, в якій ви досягли достатку. І це може бути все що завгодно! Якщо у вас стільки грошей, що ви можете дозволити собі розкіш і надлишки - благодійте грошима. Якщо у вас прибуткове кафе і ви не зводите кінці з кінцями, підраховуючи виручку - віддавайте частину їжі нужденним. Якщо у вас багато вільного часу і на дачі розрослися тюльпани - посадіть їх на газонах навколо вашого будинку. Якщо ви стійкі в емоційному плані і щасливі - ваша благодійність буде доречною там, де люди потребують виключно моральної підтримки.

І це дуже мудро. Тому що у загальновідомої фрази "Нехай не збідніє рука того, хто дає" є ще одне послання всім, хто прагне віддавати. Займаючись будь-якою благодійністю - не віддавайте себе без залишку! Ваше джерело не повинно збідніти. Це не егоїзм. Це слідування законам природи.

У колоді Таро є карта Дев'ятка Пентаклів, яка чітко показує нам, на якому етапі благодійність не тільки доречна і дозволена, але й є ознакою розвиненої Душі. Подивіться на цю прекрасну жінку. Вона спокійна і безтурботна у своєму саду, який ніколи не збідніє. Її багатства достатні, і вона з задоволенням може ділитися ними, тому що знає, що вони не вичерпаються і їх набагато більше, ніж їй необхідно.

Зупиніться зараз на кілька хвилин. Затихніть. Завмріть, вдивляючись у цей образ. Де ваш сад? Якими багатствами він наповнений? У чому ви багаті й достатні? У якій сфері вашого життя у вас є джерело, яке ви легко можете поповнювати, підтримуючи його зростання? І тільки коли ви знайдете його, Сад вашого багатства, запитайте себе: "Чи відчуваю я потребу віддавати?"

Благодійність - це духовна практика для багатих. Почніть практикувати її вже цього тижня. І з кожним днем Ви все яскравіше усвідомлюватимете свою особисту причетність і відповідальність за світ, у якому ми всі живемо. І щире бажання поділитися з ним тим, чим ви багаті.

Я щиро вірю, що ви знайдете цього тижня свій Сад. І що добрі справи, які ви усвідомлено зробите цього тижня, зроблять наш світ трохи кращим. І стануть вашою улюбленою духовною практикою. Духовною практикою для багатих.