Найкраща Практика для жінок. Як все починалося!

До міжнародного Дня Таро! Усіх зі святом!

Нам легко описувати Таро, як живу істоту. Тому що ми саме так і ставимося до цієї дивовижної системи символів, що містить у собі всі можливі події, ситуації та персонажів, які в них беруть участь, які тільки можна уявити в нашому житті.

І у Таро, як і в будь-якої живої істоти, є своя історія.

Ми не будемо повторювати різні версії виникнення Таро. Позначимо лише ключові моменти, які важливі при знайомстві. Якщо ж у Вас трапиться роман з Таро, тоді Ви здійсните всі необхідні дії, що личать цій ситуації. Познайомитеся з батьками. Дізнаєтеся про бабусь, дідусів, тітоньок та іншу рідню. Поринете в усі родові перекази та легенди. Зробите все необхідне, щоб краще дізнатися предмет своєї любові та скласти про нього своє, унікальне й глибоке бачення.

Ми даємо Вам орієнтири, контур, начерк передісторії.

Факти.

Починалося все за часів Ренесансу. Саме тоді всі якось сильно відчули, що в цьому світі - дуже душно й скуто. Відчувати, але не усвідомлювати. Усвідомлення принесе епоха Просвітництва. А поки...

Тісно почувається людина в жорстких рамках заборон, обмежень і приписів католицької церкви. Ватикан головує. І не лише в питаннях моралі. Але й у питаннях політики та влади. Мистецтво мало суворо регламентовані рамки. Наука не мала права на власний, не схвалений церквою голос. А до всього людського в людині ставилися як до порочного й гріховного. Так, душно й скуто.

На тлі цього вихолощування всього природного й живого, античність, що ввірвалася в світогляд європейців, була свіжим ковтком повітря. Разом з потоком античного мистецтва та літератури, які повертаються до Європи через арабський світ, у світогляд європейців проникає й антична ідеологія. А це - Чистий Міф. Це - гімн політеїзму, який, як набагато пізніше показав К. Г. Юнг, є відображенням структури нашої Душі.

Прекрасні богині, сильні боги, німфи та музи - кожен з них знаходить місце у своєму пантеоні. Кожен виконує свою особливу функцію. Кожна функція знаходить відображення в реальності нашого душевного життя. І, крім того, боги та богині - живі, зі своїми характерами, зі своїми пристрастями, конфліктами, романами, трагедіями. Вони б'ються, ревнують, суперничають, помиляються. О боже! Боги - помиляються! Як це по-людськи!

Маскаради, карнавали, театр при світських та аристократичних домах. Знатні дами та кавалери вбираються в образи грецьких і римських богинь та богів. І навіть Ватикан не чужий цьому! Йому доводиться погоджуватися з "іграми" людишок, дещо забутих у своєму "розпусті".

А навколо - світ без антибіотиків та знеболювальних. Нам складно це навіть помислити. Але ж більшу частину існування людства їх не було! І життя мерехтіло болем і стражданнями. Чим нижче ти за статусом, тим більше болю й страждань. Але у високопоставлених осіб теж не було гарантій і захисту від хвороб, епідемій та смерті. Люди потребували радості, яка б давала передишку і дарувала відчуття свободи. Свободи від неминучості. Хоча б ненадовго.

І радість у той час доставляли заняття, які не були обов'язковими. У них була відсутня примус і обов'язок. Того, й іншого в житті кожного було з надлишком.

Те чудове явище, в якому не було примусу й обов'язковості, ми знаємо з дитячих років. Це - гра. У грі можливо все. У грі ми виходимо за рамки реальності. Гра дозволяє нам міняти ролі та образи. Це - свобода! Так, у грі є правила, але вони приймаються гравцями добровільно. І коли ми всі входимо в простір гри, саме вона стає для нас реальністю. Хоча б, на деякий час. Ми ВІРИМО, що все відбувається "насправді", по-справжньому! Той реальний світ, у якому ми живемо, зникає. І на його місці виникає світ, який ми створюємо самі, вигадуючи для нього правила й дотримуючись їх.

Різнокольорові картинки, великі й маленькі, вишукано намальовані й нашвидкуруч, миготять у руках людей різних станів і різного матеріального достатку. Що це? Що на них зображено. Якщо ми станемо за плечем гравця і зазирнемо на картинки, які він тримає в руках, ми побачимо різноманітних персонажів. Це Дами та пажі, королі та лицарі, священики та ремісники. Ми побачимо кубки та мечі. А на інших картинках - монети та палиці. Ми побачимо цілі сценки: чоловіка, що стоїть між двох жінок; маленькі фігурки людей, що падають з вежі; скелет з косою в руках, перед яким схиляють коліна жебрак і король. І, якщо, ці картинки тримають руки аристократа, то ми будемо милуватися витонченістю малюнків, золотим і срібним тисненням та відблисками, які дає особливий папір чи тканина. Якщо ж це руки простолюдина, то наш художній смак залишиться незадоволеним. Але ми не будемо на цьому зупинятися і спробуємо зрозуміти, в чому ж сенс цієї гри і чому вона така популярна.

Гра Тароккі поширювалася стрімко й переможно. У неї грали при королівських дворах і в корчмах. Карти перемальовували вручну. А ті, хто відчував дзвін золота в тугих гаманцях, замовляли набори карт художникам і не скупилися на винагороду.

Іноді карти були великими. І вгорі у кожної була дірочка. Це означає, що їх вішали на стіни, подібно до картин. Це не дивно. Деякі набори були виконані неймовірно майстерно.

Повністю відновити правила зараз неможливо, але багато дослідників стверджують, що гра Тароккі була подібна до сучасного бриджу. Багато хто вважає, що саме вона є джерелом усіх карткових ігор, які існують зараз. Інші ж вважають, що у Таро та гральної колоди немає нічого спільного. І вони виникли з різних джерел.

Але як би там не було, чомусь ці картинки з персонажами та сценами людського життя так приваблювали людей і захоплювали їхню зацікавлену увагу.

Це зараз ми можемо сказати, що Таро містить у собі все розмаїття подій, характерів і життєвих ситуацій. Ми здатні співвіднести події з рядом Старших Арканів, характери з фігурними картами, а ситуації - з номерними. Це зараз нам зрозуміло, що Таро - універсальна книга про наше життя і про все те, що в ньому може статися. Деякі з нас розуміють, що Таро - це ідеальна система архетипів, яка на інтуїтивному рівні зрозуміла всім і кожному. Адже всі ці архетипи належать нашій душі.

Тоді, у віддаленій від нас часом Італії, люди цього не знали і не могли сформулювати. Вони це відчували. Вони відчували "зрозумілість" цих картинок як окремо кожної, так і їхніх нескінченних поєднань. Картинки говорили з ними про них самих. Про те, що трапляється в житті з кожним. Про рішення та наслідки, про стани та ранги, про ситуації в їхньому розвитку. Саме ця життєва зрозумілість, буттєвість, зробила Тароккі неймовірно популярною грою. І хто б не торкався цих карт руками - аристократ, чи простолюдин, вони оживали і починали говорити мовою глибокого життєвого сенсу.

Набагато пізніше вони потраплять на очі одній дивовижній людині, яка вигукне: "Боже мій! Дами, ви знаєте, що ви тримаєте у своїх напарфумованих руках? Це ж зашифрована мудрість єгипетських жерців!". Але це станеться не скоро, хоча й здійснить потужний поворот в історії Таро.

А поки залишимо італійців у їхньому світі без антибіотиків та знеболювальних, у їхньому тихому бунті проти Ватикану, у їхніх фантазіях про античних богів. Нехай грають у Тароккі. Нехай замовляють все нові набори карт. Нехай вигадують нові правила. Адже без цього в наше життя не увійде прекрасне мистецтво - мистецтво Практики Таро!

Кілька історичних довідок:

1379 рік - згадка про те, що у Віттербо введена і починає користуватися популярністю гра в карти, яка, імовірно, привнесена сарацинами.

Можливо, Таро нагадує карти Мамлюків, у яких було 22 козирі та 56 інших карт. Як би там не було, але захоплення грою зростає і охоплює вищий світ та знать.

1392 рік в історії Таро ознаменувався тим, що художник Жакмен Грінгор'є отримав замовлення від французького короля Карла Шостого виготовити три колоди для гри.

І художник створив ці колоди. По 22 картинки кожна. Він зобразив їх на телячому пергаменті й прикрасив золотом і сріблом.

Відомості про наступну значущу дату розходяться. Ми скажемо, що в період з 1428 по 1450 роки була створена знаменита колода, що має збірну назву - Колода Вісконті - Сфорца. Саме вона, на думку багатьох істориків Таро, послужила прототипом сучасних колод. Зараз це збірна назва для дорогих, ексклюзивних подарункових колод. Три найвідоміші та повні колоди зберігаються в різних музеях і приватних колекціях.

.

 

Та колода, яку замовили Філіппо Марія Вісконті та його зять Франческо Сфорці, називається «Pierpont-Morgan Bergamo Visconti-Sforza»

1465 рік - світ побачив ще одну відому колоду - Тароккі Мантенья. Але її структура не збігається з класичною. Вона заснована на каббалістичній моделі всесвіту. Услід за 50 вратами Біни, колода складається з 50 карт, поділених на 5 стихій.

Приблизно 1700 рік - з'являється Марсельська колода Таро. І знову це збірна назва, яка пов'язана з французьким містом. Хоча, походження карт італійське. Сама ж назва остаточно закріпилася за цим дизайном карт у 1930 році, коли Поль Марто видав книгу "Давнє Марсельське Таро".

Сама колода унікальна тим, що в ній з'являється Аркан Смерть-Відродження, позбавлений назви. Він витриманий у символіці глибокої трансформації, її й означаючи. Чому цей Аркан не має назви, нікому не відомо. Можливо, підказка є в іншій колоді італійських майстрів нашого часу - Таро Метаморфоз - в якій 13 Аркан називається просто Велика Метаморфоза.

Після цього періоду починається інша, окультна історія Таро, якими зацікавилися великі уми того часу, вгледівши в цих простих, на перший погляд, картинках, подих одвічної мудрості та ключ "до всякого роду передбачень"