Дар Продовження Природи в Тобі

Чоловік і жінка - частини цього прекрасного Світу. Але пізнають, освоюють, перетворюють і осягають вони його різними способами. Тими, якими їх наділила Природа.

Одне без іншого не може існувати. Одне доповнює інше. Саме тому між цими двома і виникає Кохання.

На відміну від жінки, чоловікові не потрібно пристосовуватися до сучасного світу. Це його творіння. Він створює його на свій образ і подобу. І інакше бути не може. Саме у чоловіків є відповідний ресурс рухати цей процес. І це - не погано. Це природно.

А сутність жінки полягає в її пристосовуваності. У тому, що жінка подібна до води, яка приймає форму посудини, куди її поміщають. І це - теж не погано. Це природно.

Ще століття тому з пристосовуваністю у жінки не було жодних проблем. Прогрес наростав поступово, і у жінок було достатньо часу (ми говоримо про час поколінь), щоб адаптуватися до змін. Наші бабусі і прабабусі жили в неквапливому потоці природних переходів з дитинства - в юність, з юності - в сімейне життя і материнство. А далі - як кому пощастить. Багато що залежало від генетики роду та його виживання. Ті, хто переходили 50-60 річний рубіж, сприймалися як дуже літні люди і йшли на спокій, втрачаючи свою соціальну значущість і роль.

Зараз ми живемо в епоху стрімко прискореного прогресу. Те, що раніше вкладалося в цілі століття, зараз розгортається за роки. Ми із задоволенням користуємося величезною кількістю продуктів, придуманих чоловіком. Ми робимо кар'єру і ведемо бізнес, де панують чоловічі правила. Ми водимо автомобілі, створені чоловіками. Ми освоюємо комп'ютери та інтернет, які функціонують у рамках чоловічої логіки, а не екології. Нас радують ці нові вміння і навички. І це, насправді чудово. Тому що вони неймовірно розширюють наші можливості і збільшують наш потенціал. 

Але кожній жінці, і в її особі всьому жіночому началу західного світу, доводиться адаптуватися до швидких змін у рамках одного людського життя. У нас немає в запасі століть і поколінь. Ми повинні вписуватися в мінливий світ тут і зараз, зберігаючи, при цьому, “Дар продовження Природи в нас”.

У цьому швидкісному потоці жінці легко втратити тонкий слух до своїх природних ритмів. Але, саме вони лежать в основі благополуччя і повноти життя жінки. Ритми і цикли - це основа існування і жіночого тіла, і жіночої душі. У цьому - наша основна відмінність від чоловіка. Ми стаємо статевозрілими (щодо жінок більш доречне слово “родючими”) в один і той же час з чоловіками. Але, у жінок період родючості - це тимчасовий Дар, який має досить чітко визначені межі. І родючість жінки повністю згасає, безповоротно залишаючись у минулому. У чоловіків їхня можливість стати батьком зберігається на більш тривалий період. І повністю не згасає. Вона просто слабшає через вік. Чоловік перебуває в лінійному русі. Жінка занурена у Великий Життєвий Цикл, що має початок і кінець.

Крім цього Великого Життєвого Циклу, у жінки є малі цикли, що супроводжують нас щомісяця і повністю співвідносяться з місячним (жіночим) ритмом, а не з сонячним (чоловічим). Так Природа заявляє свою першість у жінці. І так вона диктує необхідність чути її і співзвучати з нею. Саме ці цикли дають початок більш тривалим циклам, які нами названі Сезонами Життя жінки. І в кожному сезоні - свої потреби, свої завдання, свої правила, свої цілі та уроки. Проживаючи сповна всі свої Сезони, жінка стає схожою на доглянутий сад, в якому все на своєму місці, все змінює одне одного у свій час. І якщо якийсь із Сезонів проживається жінкою не сповна, якщо його завдання не виконані, то в Саду Душі жінки з'являються занедбані й недоглянуті ділянки, або ділянки з надлишком наповненості на шкоду іншим місцям Саду.

Що ж такого відбувається в повсякденному житті жінки, якщо це трапляється? Найважчий наслідок - жінка відчужується від своїх потреб, від глибинних потреб своєї Душі. І трапляється це в дусі загального закону - де тонко, там і рветься. У когось страждають стосунки, у когось кар'єра, у когось виховання дітей. Це може відбиватися і на здоров'ї, і на загальному відчутті задоволеності життям. Це, звичайно, відбивається на нашому зовнішньому вигляді, на виразі облич жінок, на блиску в їхніх очах.

За 20 століття жінки відстояли свої права - існувати і розвиватися в суспільстві нарівні з чоловіками. Здобувати освіту, працювати, керувати людьми, володіти власністю, перемагати, самостверджуватися, творити. І зараз багатьом доводиться шукати дорогу до своєї Первозданної Душі, до своєї Природної жіночої сутності. Дорогу назад, крізь нашарування багатьох виниклих соціальних правил і норм.

Для того, щоб це було можливо, зовсім не обов'язково втікати з цивілізації, щоб злитися з Первозданною Природою і так слідувати її законам. Це було б невірно. Нам усім дуже приємно і корисно користуватися всіма тими благами, які є в нашому доступі, завдяки прогресу. Але, в сучасному світі жінці необхідні усвідомлені зусилля, постійне тренування свого внутрішнього слуху, який би допомагав їй чути і чутливо розуміти потреби своєї природи, щоб її життя іскрилося повнотою і задоволеністю. Ці усвідомлені зусилля починаються з того, що жінка дізнається, в якому Сезоні Душі вона зараз перебуває. Після вона дізнається, наскільки відповідає реальність її життя тому, чого вимагає її природа в цьому Сезоні. Вона здійснює саме ті дії, які сприяють найбільш повноцінному проживанню того етапу життя, в якому вона знаходиться.

Знаючи специфіку кожного Сезону Душі, жінка може самостійно займатися еко-дизайном свого життя: захоплюватися заняттями, починати проекти, використовувати практики, включатися в діяльності та стосунки, які зроблять її сильнішою в догляді за тією ділянкою Саду своєї Душі, яка саме зараз потребує її уваги.
Що це дасть? Відчуття повноти Життя, своєчасність всього, що відбувається, глибину стосунків, задоволеність і КРАСУ. І ще це створить можливість плавних переходів з одного періоду в інший. Адже повноцінно проживаючи кожен Сезон, ми вже в ньому готуємося до переходу в наступний. Так ми дозволяємо розквітати “Дару продовження Природи в нас”.